"Мішаня"
позивний
Рубан Михайло Анатолійович
- Звання: Командир відділення – командир машини 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 1 штурмового батальйону
- Місце служби (підрозділ): Третя Окрема штурмова бригада
- Місце народження: Житомирська область
- Дата народження: 1993-11-18
- Дата смерті: 2023-09-12
Змалку прислуговував у Свято-Троїцькому храмі рідного села Троковичі, в якому до останніх днів служив його прадід Іван. А прапрадід Дмитро був убитий за віру, охороняючи рідний храм.
У 2011 році закінчив Троковицький ліцей. Цього ж року вступив до Головинського ВПУ НТ, яке закінчив у 2012 році. В шкільні роки пов’язав життя зі спортом, був активним учасником спортивних змагань та художньої самодіяльності. Постійно самовдосконалювався, показував приклад здорового способу життя.
Згодом вступив до вищого навчального закладу – Житомирського державного університету імені Івана Франка, на факультет фізичної культури та спорту, який закінчив у 2019 році. Під час навчання проходив службу в Збройних Силах України.
Після повномасштабного вторгнення Михайло став до лав територіальної оборони, а згодом долучився до побратимів на передовій. Увійшов до лав окремого підрозділу ССО “Азов”, який 26 січня 2023 року став 3-ю окремою штурмовою бригадою Сухопутних військ Збройних Сил України.
Спочатку Михайло захищав Україну на Запорізькому, Херсонському напрямі та надалі брав участь у військових діях на Донеччині.
Вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, Михайло Рубан загинув у жорсткому бою за село Андріївка біля населеного пункту Бахмут Донецької області 12 вересня 2023 року. Завдяки особистій мужності Михайла та його побратимів село Андріївка, яке є стратегічним напрямком, було звільнене. У першу чергу Андріївка – це повний контроль над залізною дорогою, яка на той момент була опорною лінію для подальшого наступу. Тобто вона була необхідним плацдармом для просування далі, адже задачею українських сил на цьому напрямку було оточення Бахмута, і без Андріївки досягти цього було неможливо. Бої за цей населений пункт були дуже складними. Ворог постійно перекидав резерви, бо для них навіть думка про втрату Бахмута була страшною. Багато хто не вірив, що ця задача під силу українському війську. Але Третя штурмова справилась завдяки нашим бійцям. Одним з них є Михайло Рубан. Він завжди був кращим у всьому – щирим, розумним, відважним, самовідданим. Наш Герой – людина слова, честі, справжній друг і патріот.
Михайло Рубан нагороджений медаллю Президента України “За військову службу Україні”, почесними нагрудними знаками Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест” та “Хрест Хоробрих”, орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
